Відео-, звукозапису

7.1 Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Аудіо-, відеозаписи та пристрої, за допомогою яких їх створюють, копіюють і редагують, вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства, швидко заполонивши с обою всі його сфери. Як наслідок, збільшилася кількість кримінальних проваджень, матеріали яких являють собою аудіо- чи відеоінформацію, зафіксовану на різних носіях.

Судові експертизи (експертні дослідження) відео-, звукозапису проводяться за такими напрямами відповідно до експертних спеціальностей:

- технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису;

- дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ.

Об’єкти досліджень експертизи відео-, звукозапису

Об’єктами досліджень експертизи відео-, звукозапису є сигналограми: фонограми (запис сигналів звуку), відеограми (запис сигналів зображення), відеофонограми (запис сигналів звуку та зображення), зафіксовані на матеріальних носіях, а також безпосередньо самі матеріальні носії, засоби запису та відтворення аудіо-, відеоінформації.

Вимоги щодо відбору зразків голосу та мовлення особи, стосовно якої ініціюється питання ідентифікації

– фіксування зразків на апаратурі, яка забезпечує високу якість запису без застосування алгоритмів стиснення з втратою інформації (перевага надається форматам WAV, AVI, MKV); – рекомендовано використання тієї ж (або аналогічної) апаратури запису (відеокамера, диктофон, телефонна лінія, радіозв’язок) та такого ж тракту запису, що й для досліджуваної сигналограми. Під трактом запису слід розуміти взаємозв’язок всіх апаратів і пристроїв, а також з’єднувальних ліній, застосованих при записуванні; – дотримання технічних умов запису (оптимальний рівень запису сигналу, який не є слабким і, водночас, занадто гучним; відстань між мікрофоном і диктором – 50–70 см; мінімальний рівень реверберації приміщення (відсутність ехо відлуння чи гулу як наслідків відбиття звукових хвиль від стін), відсутність фонових шумів і завад у вигляді мовлення інших осіб, музики, звуків ударів по клавіатурі комп’ютера під час друку, звуків вулиці з відкритого вікна тощо); – тривалість мовлення – не менше 3 хв. без урахування пауз (слід наголосити, що ця вимога стосується тривалості безпосередньо мовлення особи, яке ототожнюється, а не тривалості запису в цілому); – наявність у зразку фраз та слів, які мали місце в досліджуваній сигналограмі; – високий ступінь розбірливості мовлення (поскладова розбірливість – 60–70 %, задовільна дикція, відсутність дуетних реплік); – відповідність мов (неприпустимо, коли в досліджуваному записі звучить українська мова, а в зразку – російська); – відповідність форм усного мовлення (неприпустимо, коли в досліджуваному записі звучить спонтанне непідготовлене мовлення, а в зразку – читання тексту); – відповідність видів усного мовлення (монолог, діалог); – відсутність вольового спотворення мовлення; – максимальний збіг емоційного стану; – спорідненість мовленнєвої ситуації. Фонограма/відеофонограма, окрім анкетних даних особи та інших відомостей, передбачених процесуальною дією, повинна також містити дані про тип апаратури запису і під’єднуваного мікрофона (у разі його використання), тип носія, а також дані, що мають значення при проведенні досліджень лінгвістичними методами, а саме: місця найбільш тривалого проживання, знання мов, хронічні захворювання, що впливають на формування мовлення, захворювання в період часу між виконанням досліджуваного запису й експериментальних зразків (бронхіт тощо).

Орієнтований перелік питань:

- Чи належить голос і мовлення особи, яка промовляє фразу: «...» та в подальшому веде діалог у аудіофонограмі (відеофонограмі) «0000», що міститься на (назва носія) громадянину «А»?

- Чи має відеофонограма під назвою «0000», у папці з назвою (назва папки), що міститься на (назва носія) ознаки монтажу?

- Чи відеофонограма під назвою «0000», у папці з назвою (назва папки), що міститься на (назва носія) є цілісна?

- Чи на даному пристрої (назва пристрою, модель/марка, ідентифікаційні позначення пристрою, серійний номер, IMEI) записана фонограма/відеофонограма/відеограма файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії, пристрої (назва носія, пристрою (ідентифікаційні позначення носія, пристрою, серійний номер, IMEI)?

- Чи проводився запис фонограми/відеофонограми з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на (назва носія), безперервно?

- Чи одночасно проводився запис відеозображення і звуку у відеофонограмі файлу з назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія, ідентифікаційні позначення носія), та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?

- Оригіналом чи копією є фонограма/відеофонограма/відеограма файлу назвою (назва файлу) у папці з назвою (назва папки), що міститься на носії (назва носія (ідентифікаційні позначення носія)?

Слід зазначити, що з технічної точки зору оригіналом є фонограма/відеофонограма/відеограма, виконана в результаті запису сигналу безпосередньо від першоджерела на носій інформації, що знаходиться безпосередньо в пристрої (касета, вбудована пам’ять тощо) та іноді невіддільна від нього. Під копією розуміють файл, скопійований на будь-який інший носій інформації.

Важливо! Встановлення змісту розмови не являється експертним завданням так як не потребує спеціальних знань чи спеціального технічного обладнання!